Сучасна Європа налічує 45 незалежних держав, кожна з яких має свою соціально-політичну специфіку, яка багато в чому залежить від регіону даної частини планети. Саме тому є важливим районування європейських територій. У цьому питанні (як і в багатьох інших), фахівці не сходяться в думках. Так, поділ на субрегіони багато в чому залежав від часу, політичних мотивів, економічної розвиненості й т. п.

Звичайно, кожен із цих поділів несе в собі певний сенс. У кожній з наведених мап поділ проводився за певним параметром або навіть їх рядом. Таким чином, будь-яка мапа, в залежності від цього параметра, використовується в різних цілях. Але багато мап створюються виключно в естетичних цілях або ж для формування загального уявлення. Наприклад, ось ця:

Втім, у неї є явний недолік — недостатня наочність, так як невеликі країни зовсім губляться в такому масштабі, прапори сусідніх країн зливаються й так далі. У будь-якому випадку, в цій статті ми збираємося розглянути тільки одну частину світу — Європу, тому зупинимося на ній докладніше.

---

Очевидно, що кожна країна — окремий світ зі своєю культурою, природними умовами, історією та мовою. Але часто знання про країну, в якій ми ніколи не були, розпочинаються саме зі прапора. Це виділяє його серед інших символів країни — герба й гімну, тому прапор не просто «розмальоване полотно», визнане державою та жителями країни, прапор — найважливіша відмітна ознака країни, що підкреслює багатство її досягнень та історії, природи та культури. Саме тому, вибір або зміна державного прапора країни часто є предметом численних суперечок. Адже недарма на підкореній вершині прийнято встановлювати саме прапор, а зі своїм стягом люди дісталися навіть Місяця.

Що ж, тим важливіша роль прапорів в історії людства, і тим цікавіше буде подивитися на карту регіонів Європи, виділених на кшталт прапора. Особливо з огляду на те, що присутні яскраво виражені особливості, на базі яких можна сформувати групи. В такому випадку, розглянемо найбільш компетентний і логічний поділ відповідно до оформлення прапора і спробуємо скласти відповідну карту.

Скандинавський хрест

До першої групи віднесемо прапори, створені на основі християнського хреста, який також прийнято називати «скандинавським», через особливості географічного положення країн, що використовують цей символ.

Традиційно вертикальна хрестовина зміщується в бік древка полотнища. А на вершині самого древка встановлюється хрестик. Примітно, що найстарший (затверджений 15 червня 1219 року) чинний досі державний прапор — датський, використовує скандинавський хрест й іменується Даннеброґом («Dannebrog»). Таким чином, прапори цієї групи символізують і зараз основну релігію Європи — християнство, а також несуть в собі історичну та культурну цінність.

Примітно, що до цієї групи можна додати також прапори народів, міст, колишніх держав та інших сучасних територій, але наразі розглянемо тільки прапори держав. Скандинавський хрест на прапорі свого часу хотіли використовувати Білорусь, Німеччина, Литва, Естонія та інші країни, проте до державницького утвердження з різних причин не дійшло.

Таким чином, країни, що використовують у своїх прапорах скандинавський хрест, позначимо синім:

Біколор із горизонтальним поділом

Незважаючи на простоту виконання, країн, що використовують такий тип прапора, відносно мало навіть у всьому світі. Чистих біколорів із горизонтальним поділом зараз усього чотири, їх використовують: Індонезія, Монако, Польща й Україна. Відповідно в Європі тільки три. Український і польський прапори відомі з часів Грюнвальдської битви, а ось прапор Монако було прийнято дещо пізніше — в 1881 році. Цікаво те, що цей стяг став предметом дипломатичного конфлікту з Індонезією, так як полотна на 100 % однакові навіть зараз. Але так як Індонезійський прапор за походженням старший, жодна зі сторін змінювати державний символ не побажала.

Так само, як підгрупи, додамо сюди біколор із горизонтальним поділом, які мають герби: прапор Ліхтенштейну та Сан-Марино. У першому випадку полотно було чистим біколором, проте в 1936 році виник подібний конфлікт із Гаїті — прапори були повністю однаковими. Тоді непорозуміння вирішили, помістивши ближче до древка княжу корону, що використовується до цих пір.

Прапор Сан-Марино, у його громадянській версії, також є чистим біколором. Можна було б додати до цієї групи й Білорусь, хоча розподіл на кольори нерівний і на прапорі присутній візерунок біля древка. Також прапор Білорусі хотілося б розглянути в окремій статті, тому поки на мапі віднесемо його до горизонтальних біколорів.

Додамо країни, що використовують таке забарвлення, і позначимо їх червоним:

Біколор із вертикальним поділом

У цю групу я вирішив віднести три прапори: португальський, мальтійський і ватиканський. Хоча на двох останніх використовується герб, але це не критично, а ось із португальським справа йде складніше. Хоча історично він мав хрест і був монокольоровим, потім став біколором, а зараз отримав дещо «некласифікаційну форму». Проте, історія прапора, а також його сучасний вигляд дозволяє нам віднести його до цієї категорії.

Додамо їх на карту:

Горизонтальний триколор

Настав час розібрати найчисельнішу групу: такі прапори використовують цілих п’ятнадцять Європейських держав (якщо вважати Іспанію, у якої прапор складається зі двох рівновеликих червоних смуг, між якими розташовано жовту, ширина якої в два рази більше двох інших).

Одним із перших триколорів був прапор «республіки Сполучених провінцій»:

Настільки велика група вільно ділиться на підгрупи, за рахунок своєрідності кольорової гами. Виділимо такі:

• Панслов’янська група (переважно використовуються: синій, білий і червоний кольори): Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія. Чеський триколор має своєрідний поділ на кольори, але, тим не менш, є триколором.
• Західноєвропейська група (переважно червоний, синій, жовтий і білий кольори): Австрія, Німеччина, Іспанія, Люксембург, Нідерланди.
• Балтійська група: Латвія, Литва, Естонія.
• Східноєвропейська група (використовуються зелений, червоний і білий кольори): Болгарія, Угорщина.

Звичайно, у розподілі на підгрупи використовувався фактор історичного походження та традиційного поділу. Так, прапори Нідерландів і Люксембургу було б логічно щодо кольору віднести до панслов’янської групі, однак, це інтуїтивно й історично невірно. Можна навіть припустити, що червоний і білий в нідерландському й люксембурзькому прапорах не будуть тотожні червоному й білому в прапорах країн східнослов’янської групи, оскільки символізують інші події, речі, почуття.

Додамо горизонтальні триколори на нашу мапу:

Вертикальний триколор

Такий тип розташування кольорів мають сім держав, у двох із яких на прапорі присутній герб. Найперший вертикальний триколор з’явився на знаменах Франції. Так, ще в Середньовіччі в цій країні серед королів і монархів були поширені сині та червоні кольори, проте, у своєму сучасному вигляді стяг було визнано тільки 1794-го року.

Додамо їх на мапу:

Однокольорові прапори з гербом

У цю групу додаємо Албанію, Чорногорію та Швейцарію. Сучасний прапор Чорногорії відносно молодий — визнаний у 2004-му році (раніше полотно мало три кольори червоно—синьо—білого забарвлення). Прапор Швейцарії примітний своєю квадратною формою, а також тим, що вважається прообразом прапора Червоного Хреста.

Додаємо їх на мапу:

Інші

У цю категорію віднесемо стяги, які було складно віднести до якоїсь із попередніх груп. По суті, кожен з цих прапорів і є окрема група, але для зручності об’єднаємо їх тут. Решта країн: Боснія та Герцеговина, Великобританія, Греція, Косово й Македонія.

Прапор Македонії, який складається зі двох кольорів символізує «нове сонце свободи». Прапор Великобританії називається «Юніон Джек» («Union Jack») і веде свою історію з 1603-го року.  Прапори Боснії та Герцеговини й Косова відносно молоді — їх було затверджено в 1998-му та 2008-му роках, відповідно.

Додамо їх на мапу:

Ось і все, районування завершено. Тепер можна поглянути та зробити певні висновки. Звичайно, ця мапа виглядає трохи дивно, так як об’єднує країни не за звичними історичними, геополітичними або культурними мотивами, а за типом державного прапора. Проте, я вважаю, що вона має право на життя. До того ж можна зробити певні висновки.

Під упливом християнської релігії було створено стяги зі скандинавським хрестом. Набагато більш поширений триколор, зокрема з горизонтальним поділом. Найчастіше основою для триколірних прапорів ставали кольори знамен королів, революціонерів або земель країни. А ось двоколірні прапори популярності не отримали, хоча їх було прийнято в ряді країн Східної Європи. Непопулярними виявилися й одноколірні полотна. Що стосується острівних і прибережних держав, то вони виявили цікавість до специфічних стягів, які складно віднести до певної категорії.

---

Прапор — дзеркало культури країни. Хтось вважає, що необхідно більше різноманітності в державних символах, комусь подобається нинішній стан речей. Так чи інакше, культура прапорів неймовірно цікава й багата, тому на неї варто звернути увагу кожному. Про прапори інших країн і частин світу читайте в наступних статтях.