Нашим іноземним читачам пощастить дізнатися про недавні московські події, які до сих пір не вщухають. Втім, не тільки іноземцям, але і росіянам, які не живуть в Москві, буде цікаво дізнатися, про що сьогодні говорить і сперечається столиця. Цілком ймовірно, що схоже може статися і в інших містах Росії.

Причина суперечок — це знесення кіосків і різних торгових павільйонів в ніч на дев’яте лютого. Звучить як дрібниця, але на ділі це, безсумнівно, знакова подія з багатьох причин. Давайте розберемося чому, і почнемо з передісторії.

У грудні минулого року, тобто трохи менше двох з половиною місяців тому, уряд Москви оголосив список «незаконних споруд» (що б це не означало), які будуть незабаром знесені. В принципі, нічого особливого в цій новині немає, окрім двох моментів.

Перший — це його розмір. У списку значилося понад ста різноманітних об’єктів по всій Москві. І другий — самі об’єкти. Крім дійсно невеликих «кіосків», в цьому списку були дуже великі споруди поруч з метро в самому центрі міста, які вважались дуже дорогими і прибутковими місцями.

Були апеляції власників до суду, і, здавалося, що таке розпочинання закриється і забудеться, але, абсолютно раптово, вночі дев’ятого лютого міська влада почала все зносити.

Дана акція в черговий раз розділила суспільство і для цього причини дійсно вагомі. Втім, хотілося б розглянути ситуацію більш спокійно і виділити і позитивні, і негативні сторони цієї події, яку, як очікується, не планують залишати поодинокою.

Хтось шалено радий знесенню, хтось уже проголосив його «лютневими погромами». Кожна така думка, в принципі, відстоює певну позицію. Таких позицій кілька. Почнемо, мабуть, з естетичної або архітектурної.

У плані краси, естетики або архітектурної цілісності — називайте, як хочете, Москва, безумовно, виграла від даних зносів. Більшість «будівель» були зведені в дев’яності або початку нульових, і ніякої красою там навіть не пахло. Мослента підготувала хороший матеріал, в якому представлені всі фотографії знесених будівель, рекомендуємо ознайомитися.

Потворність цих будівель складно переоцінити: дешеві матеріали, безглузді форми, агресивний відблиск вікон, псевдоколони, піраміди, «плитка для ванни», яку полюбили на пострадянському просторі, і багато інших «архітектурних прийомів», яких любили «архітектори» «Лужковської» Москви. Додамо до цього потворні нахабні вивіски, кондиціонери, загальну зовнішню зношеність і побачимо, що Москва абсолютно точно не втратила шедеври рівня Нормана Фостера (Normal Foster), Захі Хадід (Zaha Hadid), Рема Колхаса (Rem Koolhaas) або Френка Гері (Frank Gehry).

Не слід забувати, що деякі будівлі були зведені поруч з пам’ятниками культури, і знищували загальне враження від історичного місця, так як імениті будови просто губилися на тлі їх жвавіших і яскравих сусідів. Як результат, в плані естетики Москви, дана подія, безсумнівно, плюс.

Друга позиція – це турбота про москвичів і туристів. В якомусь сенсі цей пункт продовжує попередній, але він спрямований саме на жителів і туристів. Обидві ці групи повинні бути раді, так як з багатьох історичних місць прибрали це неподобство.

Нарешті жителі зможуть побачити місто таким, яким воно було раніше, а молоде покоління, народжене в Росії, а не СРСР (до яких відноситься і автор), зможуть вперше в житті побачити їх рідне місто, яким його задумували багато іменитих радянських архітекторів. Що до туристів, то Москва стала більше схожа на красиві «картинки», які гості бачать в інтернеті до відвідування нашого міста. Само собою гарне місто не може їх не радувати.

В цей же пункт піде і поліпшення міського простору. Будучи жителем району «Аеропорт», поділюся одним проблемним місцем, яке вирішилося завдяки знесенню.

Поруч з метро був досить великий магазин, що торгував валізами і який завжди був порожній. Він займав велику частину тротуару і кожен раз я, та й думаю, багато людей проклинали це місце, абсолютно жахливо спроектоване. А влітку минулого року, при ремонті, зовсім було неможливо нормально пройти через занадто вузький прохід, для такого жвавого місця.

Як турбота про пішоходів, так всі мовчать. Як зносять нікому не потрібний кіоск (а цей кіоск майже завжди був порожній), так завжди знайдеться парочка «захисників»

По доріжці, якою йдуть пішоходи, обходячи руїни, постійно доводилося йти людям в сторону метро і від метро. Дуже жваве і незручне місце для місцевих

Дана вставка була адресована тим, хто говорить, що, мовляв, «нікому зручніше не стало». Неправда. Всім жителям району «Аеропорт» стало. Тепер можна ходити як людина в своєму рідному місті. Упевнений, такі ж місця є і в інших районах Москви.

Як бачимо, в естетичному плані, історичному, функціональному і туристичному стало, безсумнівно, краще. Тепер поговоримо про більш спірні сторони. Почнемо, мабуть, з торгового.

Більшість знесених приміщень були заповнені квітковими магазинами, салонами зв’язку, кіосками, продуктовими, невеликими кафе або ресторанами, букмекерськими конторами, аптеками, перукарнями, сексшопамі й іншими видами торгівлі. Чи вплине це на торгівлю в місті? Безумовно так: людям, які звикли до даних місць, доведеться шукати нові торговельні точки, а власникам доведеться відкривати свої магазини в інших місцях, а це трата часу і грошей на переїзд. У новинах це підноситься як трагедія, ніби кожен москвич набуває все, що йому потрібно, тільки в цих кіосках. Втім, давайте будемо об’єктивні: далеко не кожен.

Також не зовсім ясно для чого потрібна така кількість салонів зв’язку, точок з продажу квітів, букмекерських контор, сексшопів та інших видів торгівлі, які давно переїхали в онлайн. Потрібно заплатити за телефон? Відправ повідомлення в свій банк і банківська карта поповнить баланс. Потрібні квіти? Замов і їх привезуть сьогодні ж куди тобі треба. Давайте вже жити в 2016 році, з інтернетом та мобільним зв’язком. Може і за ЖКГ треба платити за квитанціями, відстоюючи чергу в Сбербанку?

Продовжуючи питання про торгівлю, багато розмов йде про те, що люди втратили робочі місця і торгові точки. З одного боку, це так, але давайте більш детально розглянемо ситуацію. У таких будівлях знаходилося дуже багато великих знайомих усім росіянам брендів: МТС, Євросєть, Зв’язковий, Шоколадниця і інші. Такі великі мережі без проблем знімуть нове приміщення і переведуть туди своїх співробітників. Що стосується невеликих кіосків, то і робота там була рівня «продавець» або «касир» і не зовсім зрозуміло, як, після втрати такої низькопрофільной роботи, буде складно знайти таку ж низькопрофільну роботу. Це ж не втрата роботи фінансистом, інженером, біологом і іншим вузькопрофільним фахівцем, після якої треба довго шукати вакансію такого ж рівня і такого ж спрямування.

Після співробітників перейдемо до орендарів і власників самих споруд. Як вже було сказано, великим орендарям не важко буде знайти нове приміщення і переїхати. Якщо відверто, то хочеться сказати і про інших, про невеликих. Чомусь всі джерела виставляють орендарів такими бідними людьми, на останні гроші відкрили свою справу і ледве виживають. Можливо, якась певна частина саме така, але складно повірити, що всі орендарі такі. Причина проста — вартість оренди. Всі ці кіосочки і споруди були поруч з метро, а значить і високим потоком людей. Як результат, ціни на ці місця були неймовірно дорогими і складно повірити в те, що простого Івана з хащі позбавили єдиного заробітку.

Те ж саме стосується і власників таких приміщень, тільки в ще більших масштабах. Як відомо, ці приміщення були зведені в дев’яності або початку нульових. Складно собі уявити, щоб простий хлопець мав гроші і можливості абсолютно легально побудувати величезний торговий простір в центрі Москви, поруч з пам’ятниками культури і архітектури. Вже, як мінімум, не простий хлопець і не особливо віриться в «легальність» даної процедури. Саме тому не дуже й шкода власників, за яких так заступаються у вільній пресі.

Варто відзначити, що це лише припущення. Напевно серед власників є і чесні люди, які купили споруду у першопочаткового власника, який і побудував цей будинок.

Самий останній пункт, який хочеться обговорити, це сама позиція влади Москви. Всього два з половиною місяці тому було вирішено зносити понад ста об’єктів. Тобто, ці об’єкти різко стали небезпечними через перебування там «інженерних комунікацій», а до цього років двадцять все було добре.

Після прийняття судом рішення про незаконне знесення об’єктів, розпочати їх знесення — це черговий приклад порушення закону владою. Саме знесення проходило вночі, посеред робочого тижня, взимку, без особливого попередження, навіть з людьми, які були в будівлі.

Хтось став писати, що не слід дивуватися тепер, коли завтра будуть квартиру зносити і житлові будинки і далі спотворювати ситуацію. Багато незалежних видань так само написали якісь панічні статті, ніби вчора вони жили в Швейцарії, а сьогодні раптом згадали, що це — Росія.

А це означає те, що тут, як завжди, буде бардак з документами. Ніякого права в країні, на жаль, немає. Само собою, в нормальній країні рік-другий обговорювалося б це питання в мерії, потім з населенням. Після рішення, напевно, було б кілька адекватних і людяних шляхів вирішення ситуації.

Як приклад: можна було б побудувати невеликі торгові центри, сучасні, естетичні, які вписувалися б в середовище і дозволити всім орендарям туди спокійно переїхати. Після переїзду викупити приміщення у легальних власників і десь влітку, приблизно за місяць, не поспішаючи, поступово зносити і відразу відвозити матеріали, і закривати ями в тротуарі на місці фундаменту.

Звичайно, можна тисячі разів «обурюватися» і «дивуватися» від таких витівок влади, ніби це перше порушення закону і неадекватна поведінка «законно обраних». Або сприйняти це як черговий приклад бездарності, безгосподарності, показухи і взагалі приклад того, що влада живе десь там. Ну, хто буде вночі, взимку, в середині робочого тижня зносити величезні торгові приміщення біля житлових будинків? Та ще й так, що частково обвалиться пішохідний перехід. Та ще й в економічну кризу, в яку ця ж влада і загнала країну.

Тому не бачу сенсу дивуватися, «охати» й «ахати». Навпаки, порадію, що знесли потворні кіоски, а не в черговий раз який-небудь архітектурний шедевр або просто частину нашої історії. Якщо хоч на деякий час мерія переключиться на ці незрозумілі споруди замість «поліпшення» і «реконструкції» історичних будівель, то може і вийде хоч щось зберегти.

А судячи з того, який галас ця акція створила в мережі, можна припустити, що головна її мета не «повернути Москву москвичам», а роз’єднати і без того розколоте суспільство.

Підводячи підсумок, хочеться сказати, що за нинішньої влади навіть хороші починання будуть проходити так бездарно й інфантильно. При цьому ніхто не заважає підходити до таких питань ґрунтовно, по-людськи по відношенню до економіки, торгівлі, власників, покупців, і жителів.

Все ж у даної події є і позитивна сторона — Москву і взагалі весь пострадянський простір можна розчистити. Все, що потрібно для цього, так це правильний підхід, логіка в діях, адекватність і людське розуміння громадян.